Меню



Італія. Чаруюча і загадкова Венеція

Венеція — чаруюче, романтичне місто на північному сході Італії, розташоване на 118 островах, пов’язаних між собою каналами, через які проходить понад 400 мостів. Кожна будівля — архітектурна пам’ятка, а вузенькі вулички переносять нас у часи пристрасного Казанови, любовних інтриг та яскравих карнавалів, де знатні вельможі демонстрували свої пишні наряди. І зараз тут можна відчути романтичні нотки у затишних ресторанчиках і шепоті закоханих пар, які милуються зірками на гондолах.


Визначні місця

Розпочніть день із походу на ринок Ріальто (Mercato di Rialto), щоб стати свідком метушливого життя венеціанців. Особливо вдалий час — суботній ранок, коли на вулицях багато місцевих жителів.

Найпопулярніше місце ринку —  рибний павільйон, де в ящиках лежить ще жива або свіжа охолоджена риба: гігантська риба-меч, тунець, лосось, камбала тощо. Тут же у маленьких забігайлівках вам приготують усе придбане.

Поруч у павільйоні продають овочі і фрукти. Зазвичай, це сезонний товар з прилеглих островів.

Ринок Ріальто (Mercato di Rialto)

Площа Сан-Марко (Piazza San Marco) — найбільша в місті. На ній стоїть Палац Дожів (правителів Венеції), величний Собор Святого Марка, годинникова вежа зі знаками зодіаку і дзвіниця, на яку піднімаються ліфтом за 8 євро. Із дзвіниці відкривається чудова панорама міста.

Площа Сан-Марко 

Палац Дожів

На площі Сан-Марко височіють колони Святого Марка і Святого Теодора із монолітного граніту. Колись вони служили воротами, а перед прибуттям гостей до міста їх святково прикрашали.

Пізніше місце між цими колонами використовували для страти. Засудженого повертали обличчям до годинникової вежі, яка відлічувала останні хвилини життя. Забобонні місцеві жителі і туристи досі остерігаються проходити між колонами.

Площа Сан-Марко дійшла до нас з IX століття. Однак, її теперішній вигляд дещо змінився. Незважаючи на офіційну заборону підгодовувати голубів, через їх здатність переносити різні хвороби, туристи все одно обожнюють тримати птахів на руках і фотографуватися з ними.

На площі Сан-Марко розташована і давня бібліотека Якопо Сансовіно (Jacopo Sansovino), що дала початок новому архітектурному стилю  — "венеціанське бароко".

Бібліотека Якопо Сансовіно (Jacopo Sansovino)

Неподалік, на набережній, у кафе "Gabbiani", можна випити найкращий у світі какао. Набережні Венеції — дивовижне місце для прогулянок. Велика кількість красивих готелів розташована саме тут.

Набережна Венеції

Гранд-канал (Canal Grande) — найбільший і найширший канал Венеції, до того ж природного походження. По ньому, вздовж палаців Ка’ Реццоніко (Ca’ Rezzonico), Ка’ д’Оро (Ca’ d’Oro), Ка’ Фоскарі (Ca’ Foscari) та інших, плавають гондоли і вапоретто. На берегах розташовано понад 100 палаців. Пропливаючи каналом можна побачити найдревніший міст Ріальто і неймовірно красиву церкву Санта Марія делла Салюте (Basilica di Santa Maria della Salute).

Гранд-канал (Canal Grande)

Міст Ріальто

Санта Марія делла Салюте (Basilica di Santa Maria della Salute)

Міст Зітхань (Ponte dei Sospiri) — один із мостів у Венеції, що проходить через канал Ріо ді Палаццо. Архітектор цього мосту барокового стилю — італієць Антоніо Конті (XVII століття). Міст отримав таку назву зовсім не через романтичні зітхання закоханих. Міст Зітхань з’єднує будинок Палацу Дожів, в якому колись був зал суду, із в’язницею. Саме на цьому місці засуджені важко зітхали, адже востаннє могли насолодитися красою Венеції.

Міст Зітхань (Ponte dei Sospiri)

Скуола Гранде ді Сан-Рокко (Scuola Grande di San Rocco) збудували спеціально для того, щоб зберігати мощі Святого Роха, який за легендою, допомагав боротися із страшною чумою. Венеціанці викрали мощі в 1485 році з французького міста Монпельє, коли до Венеції прийшла страшна епідемія. Щоб оздобити будівлю, у 1564 році запросили художника Тінторетто. Він був другим після Тиціана офіційним живописцем Венеціанської республіки. Працюючи над Скуоло впродовж 23 років, Тінторетто написав 60 картин, що змальовують життя Діви Марії та Ісуса Христа.

Внутрішнє оформлення базиліки Санта-Марія Глоріоза деї Фрарі (Santa Maria Gloriosa dei Frari) вражає — десятки фресок, полотен, скульптур, барельєфів, надгробків і вівтарних зображень. Крім того, саме тут знаходиться найбільша венеціанська реліквія — кришталева ваза зі "Святою кров’ю Христовою", яку згідно легенди отримала Марія Магдалина, коли Ісуса розіп’яли на хресті.

Санта-Марія Глоріоза деї Фрарі (Santa Maria Gloriosa dei Frari)

Міська лікарня (Ospedale Civile di Venezia)

Собор Святого Марка (Basilica Cattedrale Patriarcale di San Marco) оздоблений рожевим мармуром. Тут можна побачити колони різних ордерів, статуї і мозаїки, на яких зображені сюжети з Біблії і життя святих. У соборі зберігаються мощі Святого Марка, на честь якого і була зведена базиліка ще в IX столітті. Велику увагу привертає підлога собору, укладена у XII столітті. Вона гармонує із зовнішнім і внутрішнім мармуровим оздобленням собору, адже виконана із плит поліхромного мармуру із мозаїчними вставками із маленьких шматочків мармуру різної форми і розміру. Мозаїка підлоги — це геометричні і рослинні орнаменти та зображення тварин. Частина орнаментів створена у 1425 році флорентійським художником Паоло Учелло.

Чотири коні на фасаді собору — копії оригінальних постаментів, що всередині споруди.

Собор Святого Марка (Basilica Cattedrale Patriarcale di San Marco)

Транспорт

Місцевих жителів дуже обурює, коли туристи ходять великими компаніями і займають усю вулицю, тому йти краще один за одним по правій стороні.

У Венеції жителі пересуваються переважно на водному транспорті, бо вулички міста надто вузенькі.

Найбільшою популярністю у туристів користуються гондоли, кожен з іноземців мріє хоч раз покататися на легендарних човнах.

Існує красива оповідь про те, звідки у Венеції з’явилися гондоли: "Давним-давно, двоє закоханих ніяк не могли знайти місце на венеціанських вуличках, щоб сховатися від сторонніх очей і побути наодинці. Місяць, аби допомогти парі, зійшов із неба і опустився на воду каналу у вигляді сяючої гондоли. Юнак і дівчина сіли на неї і плавали всю ніч, насолоджуючись молодістю і коханням…

Поїздка по Гранд-каналу на 6-ти місній гондолі впродовж 30–40 хвилин коштує від 80 євро, незалежно від того, скільки людей у транспорті.

Дістатися з одного берега каналу на інший можна всього за 1 євро на трагетто — човні, яким керують відразу двоє веслярів. Пересуватися по каналу можна і на поромах вапоретто. Разова поїздка коштує 6,5 євро, проїзний на тиждень — 50 євро.

Вапоретто

Гондола

Венеціанське скло

Географічне розташування Венеції сприяло військовим, торговельним і культурним зв’язкам із країнами Сходу. Сюди завозили розкішні східні килими й тканини, грецькі ікони, скульптури з мармуру і бронзи, вироби з порцеляни і скла, які були до вподоби венеціанцям.

У самій Венеції скловарінням займалися ще з V століття н. е. Розвиток виробництва пов’язують із 1291 роком. Уряд Венеції тоді наказав зруйнувати всі скловарні у місті, а склодувів переселити до Мурано. Причинами переселення ремісників на острів Мурано була пожежонебезпечність виробництва і прагнення правителів Венеціанської Республіки відокремити спеціалістів заради збереження секретів виробництва, адже торгівля скляними виробами приносила Венеції значні прибутки.

Вишукані художні вироби ручної роботи славляться й сьогодні. Одними з найвідоміших світових виробників скла лишаються склодувні заводи у Мурано: Pauly & C., Seguso, Formia. Всі роботи муранських майстрів підписані, пронумеровані і забезпечені сертифікатами.

Вхід у майстреню з виготовлення скла

Венеціанське скло

Маски

Венеціанські маски — символ не лише карнавалу, а й загалом міста. Раніше їх використовували і у повсякденному житті. Чоловіки і жінки одягали маски, йдучи на побачення і навіть на злочини, щоб приховати своє обличчя. Зараз їх купують як сувеніри на згадку про таємничу Венецію або ж для участі у знаменитому Венеціанському карнавалі.

Мереживо

Батьківщина венеціанського мережива — острів Бурано. У монастирях, куди знатні родини відправляли своїх дочок, мереживоплетіння стало справжнім мистецтвом. Воно здобуло популярність у всьому світі, ще й приносило непогані кошти. Щоб зберегти традиції плетіння відкривали спеціальні школи.

Зараз мереживо плетуть на фабриках, а вдома — переважно жінки старшого віку. Щоб сплести велику скатертину, десять осіб працюють близько трьох років. Тому й не дивно, що ці роботи цінують більше, ніж фабричного виробництва. Придбати таке мереживо можна у спеціалізованих крамничках Бурано і вишуканих салонах. Та краще не купувати вироби на підозрілих прилавках, де пропонують різні сувеніри, придбаний тут товар може виявитися підробкою.

Ресторани, кафе

У Венеції безліч місць, де можна поїсти, — від вишуканих ресторанів до бюджетних бістро.

Невід’ємні у венеціанській кухні, безумовно, риба і морепродукти. Але чим далі від моря, тим риби в традиційному венеціанському меню меншає — на перший план виходить м’ясо. Особливою популярністю користується птиця.

Тут готують знамените карпаччо із лимонним соком та різотто.

Венеціанці, як і більшість жителів Італії, обожнюють пасту. Одна з найпопулярніших — "Pasta e fagoli".

"Pasta e fagoli"

"Fegato alla Veneziana"

Славиться Венеція і своїми овочами. У пошані — червоний салат радіччіо і біла спаржа. Полюбляють страви з гарбуза і квасолі.

Популярна страва "Fegato alla Veneziana" — печінка по-венеціанскі з анчоусами і цибулею.

Після основної частини, зазвичай, смакують фруктами і сирами. Трапеза італійця не обходиться і без хорошого вина. Наприклад, "Vin Santo" — десертне вино, подається із твердим печивом, а ігристе "Prosecco" — зі свіжими ягодами.

Біла спаржа

Червоний салат радіччіо

Ресторани з хорошою їжею рідко можна зустріти в центрі міста, вони здебільшого розташовані на околицях. Однак, добре вино і запашну каву ви знайдете будь-де.

Популярні заклади Венеції:

Готелі

Luna Baglioni 5*

Danieli 5*

Hotel Concordia Venice  4*

Carnival Palace Hotel 4*