Додати організацію Повідомити про…
Меню
20 березня 2019

Вафельне серце. Книга для дітей, їх батьків, і батьків їх батьків

Пам’ятаєте запах дитинства? Пам’ятаєте якими довгими здавалися дні, і яким великим був світ навколо? Коли в похід навколо будинку ми збиралися як у навколосвітню подорож. Коли грошима були листочки з дерев, а найдорожчим скарбом — камінці незвичайної форми. Коли ковдра і кілька стільців перетворювалися у розкішне шатро. Коли сміялися цілий день, аж до кольок у животі, без особливої на те причини. І здавалося, що небо завжди безхмарне, що всі проблеми вирішуються у веселій грі, і новий день точно буде ще цікавіший за попередній. То ж чи не варто час від часу, хоча б одним оком, зазирати крізь роки назад, у дитинство?

Молода норвезька письменниця Марія Паар написала "Вафельне серце" для дітей. Але здається, у неї була таємна задумка: нагадати нам, дорослим, що краплинка дитячої наївності, дрібка безумства і жменька фантазії не завадять у нашому розміреному і розпланованому житті. На сторінках книги ми день за днем проживемо зовсім не нудні будні двох кращих друзів — Трілле і Лєни Лід, із норвезького хутора Щепки-Матильди. Ці двоє завжди знають чим себе розважити. Побудувати ковчег? Готово. І нічого, що місця на ньому вистачило далеко не всім тваринам, та й не ковчег то зовсім, а звичайний катер дядька Тора. Захотілося пограти у футбол, а м’яча немає? Тоді можна заробити грошенят на нього, співаючи для людей. І байдуже, що голос не зовсім мелодійний. Закортіло стати футбольним воротарем? Значить треба тренуватися, і немає значення, що ти дівчинка, а команда хлопчача. Побіжно, спочатку де-не-де між пустощів, а згодом все міцніше, авторка вплітає у дитяче життя недитячі переживання: щемливе бажання мати тата, перше усвідомлення, що люди помирають, страх втратити друга, і ще більший страх, що друг не боїться втратити тебе.

Книга просякнута ароматом свіжоспечених вафель, солонуватими бризками моря, цукровою пудрою на верхівках фіордів і прозорим, майже невидимим димком смутку. Двоє малих бешкетників вчать нас, що можливо все, якщо дуже захотіти, головне не зупинятися при перших перешкодах. Їх витівки часом смішні, часом трохи небезпечні, але завжди наповнені запалом і добрими намірами. Їх роздуми про сумне сягають глибини душі. Їх пригоди вчать нас бути відкритішими життю, всьому новому, і радіти простим речам. "Чи ж може бути щось краще, ніж лежати на дивані, їсти вафлі з маслом і цукром, і слухати шум дощу", — питає у себе малий Трілле? "Мабуть ні". А я додам, краще може бути лише робити це все, читаючи маленьку, але таку вагому книжку "Вафельне серце".

Рецепт вафель, як у книжці:

Збийте яйця з цукром, додайте розтоплене масло, молоко, і насамкінець борошно.

Дуже добре змішайте, має вийти однорідна маса без комочків.

Випікайте вафлі у вафельниці по 2-3 хвилини, до золотистого кольору.

А коли вафлі готові, додайте до них те, що Вам найбільше смакувало у дитинстві ;)

Автор: Аліна