Додати організацію Повідомити про…
Меню
8 травня 2018

Лодзь, вулиця Пьотрковська. Від Свободи до Незалежності — майже п’ять кілометрів

Розкішні панські маєтки, красиві будівлі XIX століття по сусідству із незвичайними міськими пам’ятниками, "Алеєю Зірок" з іменами відомих польських акторів і режисерів — і це далеко не все, що приховує знаменита у всій Польщі вулиця Пьотрковська. Лише уявіть: 4,2 кілометри пішохідної зони із сувенірними крамницями, брендовими магазинами, банками, адміністративними будівлями, готелями, нічними клубами, кінотеатрами, кафе, ресторанами. Жодних машин, свіже повітря, спокій та насолода від прогулянки. Ті, хто втомився ходити пішки, можуть покататися на велорикші чи ретро-трамваї. Саме тут часто проводять міські фестивалі, ярмарки, святкові вечори, спортивні заходи тощо.

Пьотрковська вулиця вздовж якої з’явилося місто

Колись вулиця Пьотрковська була центральної віссю Лодзя. Впродовж років змін і перебудови звичайний торговий маршрут перетворився у візитку міста.

Розпочалося все у 1821 році, коли президент провінції Мазовії видав указ розпочати промислову забудову. Так, на південь від "старого" Лодзя, з’явилося селище — "Нове місто", а частина вулиці, що об’єднувала дві ринкові площі, отримала назву Пьотрковська.

До 1990 року вона нічим не відрізнялася від інших міських магістралей, хоча і була так званим центром міста. Першим кроком до її модернізації стало поступове скорочення трафіку і перенесення трамвайних ліній. Згодом польські архітектори вирішили перетворити вулицю на модну пішохідну магістраль. Дорогу вимостили бруківкою, поставили ліхтарі та лавки, відкрили бари, кафе, магазини, ресторани.

Пьотрковська найдовша пішохідна вулиця Європи

Сьогодні Пьотрковська — головна вулиця міста Лодзь, яка з’єднує площу Свободи (Пляц Вольності) з майданом Незалежності (Неподлеглості). Це найдовша променада не лише у Польщі, а й у всій Європі.

Прогулюватися тут особливо приємно. Майже на кожному кроці зустрічаються красиві історичні будівлі, монументи, пам’ятники і багато іншого. Перед палацом Юліуса Ханцля, на лавочці сидить польський поет і прозаїк Юліан Тувім. Оригінальний пам’ятник відкрили навесні 1999 року, а в 2003 році він став "скульптурою року" і одним із офіційних символів міста Лодзь. Скульптор Войцех Грінівіч ніби навмисне залишив місце для бажаючих сфотографуватися або просто відпочити в компанії мовчазного сусіда. Існує міська легенда, що дотик до носа поета приносить удачу.

Пам’ятник. Юліан Тувім, польський поет і прозаїк

А ось на бронзовій скрині з блокнотом і ручкою сидить польський романіст, лауреат Нобелівської премії Владислав Реймонт. Доторкніться до ручки великого письменника, загадайте бажання і воно неодмінно здійсниться. Цікаво, що ніс літератора також виблискує, мабуть дехто плутає його із монументом Юліану Тувіму і труть Реймонту ще й ніс.

Пам’ятник. Владислав Реймонт, лауреат Нобелівської премії

Цікава скульптурна композиція — "Рояль Артура Рубінштейна". Відомий американський піаніст єврейського походження сидить за роялем, кришка якого виконана у формі пташиного крила. Поруч на бруківці лежить величезний скрипковий ключ, символізуючи його безцінний внесок у сучасне мистецтво. Якщо ви не знайомі з творчістю американського піаніста, киньте в спеціальний отвір в роялі монетку і почуєте уривок з класичного репертуару піаніста. Сім’я Рубінштейна визнала скульптуру зухвалою і потворною, їх підтримало багато діячів культури. Була навіть подана петиція з вимогою знести пам’ятник і встановити скульптуру гідну особистості музиканта, але влада запевнила, що туристам композиція подобається.

Скульптурна композиція — "Рояль Артура Рубінштейна"

Біля будинку №32 ви побачите монумент трьом відомим фабрикантам. Ізраїль Познанський, Карл Шайблер і Людвік Громанна сидять за столом, напевно ведуть переговори. Всі з задоволенням фотографуються поруч із людьми, які понад століття тому перетворили провінційне містечко на великий промисловий центр. Кажуть, дотик до їх носів приносить багатство.

Є тут і кумедні пам’ятники: миле вухасте ведмежа, "Безіменний електрик" і чемодан, який перехожі використовують замість лавки.

Прогулюючись головною вулицею неможливо пройти повз меморіальну кладку "пам’ятник Жителям Лодзі межі тисячоліть". Майже чотирнадцять тисяч бронзових табличок з іменами жителів простяглися на триста сорок метрів. Такий цікавий спосіб увіковічнити історію міста вибрали самі ж городяни.

Розкішна і контрастна архітектура міста зачаровує погляд. По обидві сторони дороги гордовито стоять колишні панські маєтки. Кожна будівля особлива, виконана в різних стилях. Маленькі балкончики й підвіконня прикрашають яскраві квіти, фасад оздоблений ліпниною, колонами, а поряд — сучасні споруди. Таке сусідство додає місту унікальності. Гуляти тут варто не поспішаючи, щоб не пропустити багато цікавого, наприклад зменшену копію Статуї Свободи чи забавні металеві фігурки на вивісках.

Вулиця Пьотрковська пронизана вузенькими вуличками із затишними двориками.

Звернувши в один із них ви можете побачити красиві графіті, що перетворюють стіни будинків в арт-об’єкти. Цікаві малюнки, а інколи й цілі картини стали одним із стилів оформлення споруд і маленьких двориків. Саме тут знаходиться одне з найбільших графіті в світі. 25 тисяч балончиків використав автор, створюючи свій шедевр.

Увечері місто ще прекрасніше, вулиця підсвічується ліхтарями, грають музиканти, а численні паби, кафе і ресторани запрошують скуштувати оригінальні страви місцевої кухні або просто випити кухлик смачного польського пива.