Додати організацію Повідомити про…
Меню
26 січня 2018

Красиве осіннє весілля із присмаком малинового варення

Основна ідея нашого весілля, — розповідає Ірина — мінімум пафосу, максимум натуральності, справжності, того, що притаманне й близьке саме нам. Також мені хотілось організувати все самостійно, з допомогою друзів і коханого, не витрачаючи зайвих коштів на непотрібні речі тільки тому, "що так треба". Стиль весілля я вибрала майже одразу, ним став рустик: натуральні матеріали, дерево, мох, мішковина, природні кольори — відразу усе в моїй уяві зібралось у красиву картинку, про яку я мріяла :) А ще, ми з Богданом дуже любимо читати, тому вирішили додати книги як акцент до святкування.

Палітра кольорів

Залишилось лише продумати деталі. Кольорова гама склалась із мого улюбленого бордового, білого та природного світло-коричневого — кольору книжкових сторінок і крафтового паперу. Найперше, поєднавши ці відтінки, я зробила макет запрошень для гостей.

Де ж святкувати?

Далі було найскладніше — обрати відповідний ресторан для святкування. У Рівному це виявляється не так і просто: дизайн інтер’єру більшості закладів дуже консервативний. Зазвичай, —  це зал із класичними меблями і насиченими кольорами, картинами в золотих рамах і масивними ламбрекенами на вікнах. Таке поєднання зовсім не пасувало нашій стилістиці.

Робити весілля за містом — було найпершою думкою після безуспішних походеньок по рівненських ресторанах. Однак, врахувавши всі за і проти: непередбачувані погодні умови, витрати на кейтерінг, трансфер гостей, оренду заміської бази відпочинку, — від цієї ідеї врешті теж відмовились.

Зовсім неочікувано, гортаючи стрічку новин у Фейсбуці, я побачила святкування весілля у залі, що сподобалася мені з першого погляду: високі стелі, дерев’яні балки, цегляні стіни і cимпатичні червоні світильники — саме те, що треба для нашого рустику. Закладом для святкування нашого весілля, став ресторан "На гірці", що у центральному парку.

Одяг наречених та свідків

Визначившись із датою та забронювавши ресторан, можна було братися за вбрання нареченої і нареченого. Сукню я вирішила шити, бо знайти просте, не пишне плаття без стразів, камінців й надміру мережива — не вдалося :) На щастя, хорошу швачку мені порадила подруга і все вийшло так, як я й уявляла, навіть краще. Вже на останній примірці захотілось додати бордового ще й до сукні, щоб вона легко перекликалася із тематикою святкування.

Із вбранням нареченого виявилось трішки легше, у торговому центрі придбали все: світло-коричневий піджак, бордові штани, туфлі, молочну сорочку й бордовий метелик.

Яке вбрання одягати свідкам — я не обдумувала і не нав’язувала однакові сукні чи костюми. Я розказала про основні кольори, а вони вирішували самостійно, що одягнути. Свідками були дві пари наших спільних друзів, тому й одяг вони підібрали гармонійно: старші дружби були в бордовому, а менші — віддали перевагу глибокому синьому із бордовими акцентами.

Магія деталей

Паралельно почали робити декори й продумувати всі деталі церемонії. Стандартна процедура в РАГСі мене зовсім не приваблювала, хотілось чогось душевнішого й особистішого, тому вирішили зробити виїзну церемонію із обітницями й обміном обручками прямо на літньому майданчику ресторану. Ведучим запросили нашого хорошого спільного друга, який фактично нас і познайомив.

Брати в оренду типову арку, стільчики із атласними накидками й доріжку теж не хотілось. Мені сподобалась ідея з дверима, наречений мене підтримав і взявся майструвати арку із старих дверей. Гостей вирішили розсадити на тюках із сіном, накритих мішковиною, а доріжку зробити із сторінок старих книг. Оскільки книги ми любимо й цінуємо, шкода було псувати хорошу літературу, та на щастя на горищі знайшлося безліч непотрібних радянських книг :) Книги також розклали на столах гостей і біля кенді-бару. Трішки бордових і білих осінніх квітів, — і основна концепція церемонії втілена.

Скатертини для столу молодят та декоративну стіну, ми взяли в оренду, бо часу на їх виготовлення вже не було. А ось оформлення кенді-бару — заслуга нареченого. Богдан власноруч виготовив підставки для солодощів зі спилів дерева, сам їх скомпонував і покрив лаком. Навіть не сподівалась, що вийде так гарно :)  Тістечка замовляли за рекомендаціями знайомих, тому все було смачне і красиве, і обійшлося без неприємних несподіванок.

У ще одного друга, на горищі, віднайшли стару друкарську машинку і вона дуже вдало підсилила наш книжковий декор, додавши йому глибини, виразності і шарму. Гірлянди із книжкового паперу, скатертину із книжкових сторінок та баночку із весільними передбаченнями для гостей, теж виготовили самі, решту ж дрібничок замовили в інтернеті.

Мені захотілось подарувати гостям щось особливе і зробити бонбоньєрки самій. Для цього було зварено близько 20 літрів малинового варення, розлито в маленькі баночки, а на верх кришечок наклеєно спеціальні етикетки :) Пакети на коровай, бутоньєрки для батьків та гостей теж виготовили власноруч, разом із подругами.  

Бутоньєрка нареченого, браслет нареченої, келихи для шампанського й свічки — все було геройськи зроблено мною, після багатьох не дуже вдалих спроб подружитись із клейовим пістолетом :) Та врешті, коли дуже чогось хочеш, усе виходить, хоч може і не з першого разу :)

Про букет нареченої, я взагалі спочатку навіть не думала, а потім все ж вирішила замовити у переддень весілля, у найближчій квітковій крамниці. Просто розповіла продавчині, які кольори мені потрібні і які приблизно квіти скомпонувати. Вартість такого букету вийшла в рази меншою, а результат не гіршим. Це звісно, якщо ви не мрієте про букет із екзотичних квітів, які потрібно замовляти за місяць :)

Декораторів ми не наймали, у день весілля, вранці, разом із друзями приїхали у ресторан, перед тим заїхавши на ринок по квіти, й швиденько все прикрасили та розставили по місцях. Оскільки урочиста частина мала розпочатись о 14:00, я встигла виспатись, задекорувати зал й спокійно поїхати на макіяж та зачіску об 11:00. Головне, що дуже тішило, — це погода, було сонячно й дуже тепло як на вересень, основне, за що я хвилювалась і що від мене не залежало.

Музичний супровід

Вибір музикантів був одним із найголовніших пунктів підготовки до весілля. Обрати їх допомогла тамада. Так ми познайомились із Сергієм Тимощуком, колишнім вокалістом відомого рівненського гурту "Спалені вітрила",  у професіоналізмі якого не було жодних сумнівів. При зустрічі ми обговорили репертуар: український рок і народна музика, ніякої російської попси і "сердючок" :) А ще Сергій порадив нам акордеоніста, який під час урочистої частини грав зворушливо-романтичні французькі мотиви. Ніщо не зробить церемонію одруження піднесенішою, ніж живий музичний супровід.  

Все над чим ми працювали трохи більше 2-х місяців, склалось в одну красиву картинку, навіть кращу, ніж я собі уявляла. Цей день був вартий усіх вкладених зусиль та часу, недоспаних ночей і постійного мозкового штурму як зробити те і де взяти інше. Наше свято вийшло справді нашим, для нас і для наших найближчих людей. А церемонія була душевною, із радісними посмішками, сльозами на очах і теплими обіймами.